Заключне слово до тих, кому вдячна...

30 травня у Миколаївському РТЦ відбулося останнє заняття другого етапу проекту "Сучасний бібліотекар - 2". Йшлося про методику проведення тренінгів. Обговорювали питання по фінальному домашньому

завданню.

фото Дарьи Яцкевич

Настрій був неоднозначний. З одного боку ми разом подолали певний шлях, важко працювали, отримували знання. І то є радісно. А з іншого, все це закінчилося. Більше не треба мінятися другими змінами, щоб попасти на заняття, нестись по суботах на тренінг, перед тим видав "ЦУ" дітям, кому о котрій куди виходити, де зустрітися, як їхати потім до дому...
Це все закінчилося і стає непомірно сумно. Буденно і одноманітно. Правда, ще є примарна надія на те, що буде фінал. Але ж конкурс є конкурс, і, власно я розумію, що надія саме примарна. Так, хтось таки туди потрапить. Але...

Що ж до сьогодення, то попереду кропітка робота по фінальному завданню. Так, стоп! А чому саме буденно? Ми дізналися стільки нової корисної інформації, що запроваджувати все це на практиці - суцільне задоволення. Геть буденність! Попереду багато роботи. Не має коли сумувати. Треба робити бібліотеку сучасною. Поділитися своїми знаннями із колегами. І я знаю, що готова це робити.
Перш за все тепер, після закінчення, я б хотіла щиро подякувати своєму директорові - Ганні Миколаївні, яка без жодного слова підписала мою анкету та надала характеристику, коли я лише подавала заявку на участь. Яка без зайвих слів відпускала мене на всі заняття та допомагала інформаційно. Безумовно, хочеться подякувати дівчатам, котрі виходили у мої другі зміни та підмінювали на обслуговуванні: Лариса Вікторівна, Раїса Іванівна, Ліля Павлівна, Тетяна Вікторівна, Ольга Валеріївна, Вікторія, Людмила Андріївна, Людмила Миколаївна.
Дякую усім, хто допомагав мені у моєму навчанні. Ну і, безумовно, організаторам конкурсу.
Це було щось неперевершене!